Тепла ранішня погода манила в подорож. Злегка віяв вітер,та прокапував дощ.

Після невеличкого кап ремонту,в дорогу.Нас було троє: Віталік,Сергій,і звісно ж я.Обговоривши маршрут,помаленько поїхали в Лису Гору.Далі приєднався Славко.Проїхавши трішки асфальтом,вирішили звернути в ліс.

Природа там була чудова!Зробивши пару фото,і знову в даль))))

                                      

                                       

Хотілося дуже пити(ніхто не взяв).Добре,що ми хлопці везучі,і натрапили на березку з соком.

По дорозі до села нам було весело,адже ми влаштували справжнє раллі,по лісовій дорозі,яка ще не встигла як слід просушитися.

Перед селом надибали цікаву будівлю,схожу на погріб.

                                        

                                        

Перепочивши,та сфотографірувавшись піднажали на педалі,і ми вже коло сільського клубу.

                                          

Як виявилося дівчат там не було.

І що саме головне,взнаємо що Славко взяв з собою кусок сала.Прикупивши в місцевому магазині хліба та кетчупу, знайшовши підходяще місце,приступили до торжества.

                                             

І як завжди щось погане,глянувши в небо зрозуміли,що буде дощ.І що? Знову на бездоріжжя!

                                          

Заїхавши в глибину лісу,начало боліти серце від побаченого.Ліс начав пропадати,а на його місці лиш одні пеньки(((((((.

Проїхавши же декілька кілометрів,виїхали на дорогу і додому. Добре,що хоч встигли . Після приїзду розпочався силиний дощ.